Джаггернаути в жовтій зоні
Жовта зона — це термін, яким називають деякі області землі. Жовті зони охоплювали приблизно 50 відсотків поверхні Землі до 2047 року. Більшість із цих територій постраждали від соціального колапсу через зараження тиберієм, екстремальних погодних змін, спричинених тиберієм, і десятиліть війни. Незважаючи на погіршення умов, у 2047 році в жовтих зонах все ще перебувало 80 відсотків населення світу. Міста в найбільш постраждалих районах цих зон перебували під владою воєначальників і злочинних організацій або переросли в анархію. Багато інших територій контролювалися Братством Нод, хоча деякі міста, особливо ті, що розташовані в безпосередній близькості від синіх зон, діяли як плацдарми та передові бази для ГРБ. У результаті умови в останніх містах були кращими, ніж у «найгірших» жовтих зонах. Кліматичні умови в районах жовтої зони поблизу червоних зон, де часто проходять іонні шторми, були близькі до непридатних для життя. До 2062 року жовті зони стали єдиними придатними для життя місцями на Землі, і навіть ГРБ були змушені жити в них, оскільки червоні зони охопили 98 відсотків планети.
Інфраструктура жовтих зон, як правило, була старою та занепалою, але деякі райони, такі як Ріо-де-Жанейро, були в кращому стані. Багато будівель були на межі руйнування і були непридатні для проживання. Електропостачання та водопостачання були в кращому випадку нестабільними; не вистачало їжі та медикаментів. Гуманітарні працівники, які приїжджали з незайманих і високотехнологічних синіх зон, у кількох випадках надавали їжу або медичну допомогу.
Через роки війни та чвар зони були заповнені покинутою військовою технікою та контейнерами, а також колись важливими спорудами, такими як центри управління EMP і тиберієві шипи, які були покинуті та згодом використані обома фракціями під час Третьої тиберієвої війни.
Найбільшу підтримку населенню жовтої зони надавали члени Братства Нод, які забезпечували їх їжею, медичними послугами, освітою та притулком. Оскільки Нод представляв тиберій як благословення, а не прокляття, і наполегливо працював, щоб покращити життя звичайних людей, населення в цілому було схильне підтримувати Нод, а не ГРБ. Крім того, пропаганда Братства стверджувала, що Глобальна Рада Безпеки перекроїли міжнародні кордони не на основі рівня зараження тиберієм, а радше за тим, де було відомо, місце проживання послідовників Братства Нод. Саме в жовтих зонах Нод проводили більшу частину вербування, навчання та досліджень перед Третьою тиберієвою війною.
Жорстока реальність життя жовтої зони включала не тільки зараження тиберієм. Якби тиберій не вбивав людей, то вони, ймовірно, потрапили б у перехресний вогонь між воєначальниками, які стикалися за територію, або стали статистикою побічної шкоди у світовій війні між ГРБ та Братством Нод (а також між людьми і Скрінами, коли останні прибули).
Після вибуху бомби з рідким тиберієм у 2047 році деякі жовті зони були перетворені на непридатні для життя червоні зони. Найвідомішим прикладом цього стала південно-східна європейська жовта зона у вищезгаданому інциденті; Скрінами було знищенно Берн, столиці Швейцарії.
До 2062 року невелика кількість синіх зон, які пережили Третю тиберієву війну, була класифікована як червона або жовта зони. Таким чином, навіть громадяни ГРБ та синіх зони були змушені проживати в жовтих зонах, оскільки червоні зони охоплювали 98% поверхні планети, оскільки тиберій зазнав іншої еволюції, яка зробила його стійким до технології звукових випромінювачів і збільшила швидкість зросту.
Нечестивий альянс Кейна з ГРБ призвів до побудови центрів контролю за тиберієм по всьому світу. Це було успішно, оскільки кількість червоних зон зменшилася, а синіх і жовтих зон почало збільшуватися. На жаль, саме в жовтих зонах сепаратисти Нод проводили свої атаки на вузли ЦКТ, де відбуваються більшість битв. Цілком імовірно, що коли ЦКТ було активовано, жовті зони замінили те, що залишалося від червоних зон, і умови дещо покращилися з розсіюванням тиберію.
Карта жовтих зон (після 2047)[]
| Зона | Територія |
|---|---|
| Y-1 | Центральна Азія (позначення призначалося Східній Європі до 2047 року) |
| Y-2 | Північна Африка |
| Y-3 | Малайзія, Індія, Індонезія, Таїланд, Камбоджа, В'єтнам, Філіппіни |
| Y-4 | Західна Австралія, Квінсленд |
| Y-5 | Південний-схід Південної Америки |
| Y-6 | Північна Америка, Канада |